остача

остача
-і, ж.
1) Залишок від чого-небудь; лишок. || рідко. Частина, відрізок, що залишається до кінця чого-небудь; решта. || рідко. Те, що залишилося від чогось минулого; пережиток.
2) мат. Величина, одержувана внаслідок віднімання від діленого добутку дільника на частку. || Те саме, що різниця.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "остача" в других словарях:

  • остача — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • ОСТАВЛЯТЬ — ОСТАВЛЯТЬ, оставить что, не трогать, не тревожить, не брать, покидать, устранять. Оставь бумаги, не вороши. Оставь это, не твоя забота. Я детей дома оставил. Все оставили бедняка, покинули. Оставьте меня одного. Отойди, оставь его в покое, дай… …   Толковый словарь Даля

  • залишки — мн. (те, що лишилось невикористаним, невитраченим; те, що збереглося від руйнування, віддавна і взагалі від того, що минуло, зникло), залишок, решта, остача, рештки мн.; перебірки мн. (непотрібні / негодящі); сліди мн. (руйнування, давнини тощо); …   Словник синонімів української мови

  • різниця — 1) (відсутність схожости, неоднаковість у чомусь, між кимсь / чимсь), відмінність, несхожість, неоднаковість, розбіжність 2) (мат. вислід віднімання), остача, решта; сальдо (ек. між дебетом і кредитом) …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»